5 хв на читання

Розлучення без війни: як медіація допомагає домовитися про дітей, майно та аліменти.

Розлучення — це не лише формальний юридичний процес, а й глибоке втручання у життя людини. Воно зачіпає особисті почуття, фінансові питання та стосунки з дітьми. У цей момент важливо не залишитися сам-на-сам із проблемами, адже емо

За роки адвокатської практики я бачила десятки розлучень. І можу сказати чесно: далеко не кожне з них мусило перетворюватися на багаторічну війну.


Так, буває, що подружжя більше не може чи не хоче залишатися разом. Але це не означає, що такі питання як де жити дитині, скільки платити аліментів, кому дістанеться квартира обов’язково потрібно вирішувати через суд чи взаємні звинувачення та боротьбу за кожну деталь.


Особливо складно, коли у подружжя є діти, спільне майно, кредити чи невирішені фінансові питання. Саме в таких справах я все частіше пропоную клієнтам розглянути медіацію і хочу пояснити, чому.
Відповідно до Закону України «Про медіацію», медіація – це добровільна, конфіденційна та структурована позасудова процедура, під час якої сторони за допомогою нейтрального медіатора намагаються врегулювати конфлікт шляхом переговорів. Закон прямо поширює це і на сімейні спори.
Важливо розуміти одну річ, яку я завжди проговорюю з клієнтами на першій зустрічі: медіатор не вирішує спір замість сторін. Він не визначає, хто правий, не присуджує майно одному з подружжя і не встановлює розмір аліментів чи розмір штрафу за несплату.
Моя роль як медіатора допомогти сторонам почути одна одну, зрозуміти справжні інтереси кожного і самостійно знайти рішення, яке буде прийнятним для обох. Це принципово інша логіка, ніж у суді.


У моїй практиці сімейний конфлікт рідко обмежується одним питанням. Найчастіше подружжя одночасно має спір щодо:

  • розірвання шлюбу;
  • місця проживання дитини (дітей), домашніх улюбленців;
  • участі другого з батьків у вихованні дитини (дітей);
  • графіка зустрічей з дитиною;
  • розміру та способу сплати аліментів;
  • поділу квартири, будинку, автомобіля чи іншого майна;
  • кредитних зобов’язань;
  • витрат на навчання та лікування дітей.


Перевага медіації саме в тому, що можна обговорювати весь цей комплекс питань одразу і шукати рішення, яке враховує реальне життя сім’ї, а не лише окрему юридичну вимогу.
Діти не повинні бути предметом боротьби чи засобом одного із подружжя для впливу на іншого. Найболючіші конфлікти це ті, у яких опиняються діти. І тут я часто бачу одну й ту саму картину: за формальними вимогами «визначити місце проживання дитини» чи «встановити порядок побачень» стоять зовсім інші речі: образа, страх втратити контроль, дитину, недовіра, ненависть до другого з батьків.
Медіація дозволяє змістити фокус на не хто переможе, а як буде краще для нашої дитини (дітей). Це особливо важливо, бо після розлучення подружжя перестає бути чоловіком і дружиною, але назавжди залишається батьками. Домовленість, до якої батьки прийшли самі, зазвичай виявляється набагато життєздатнішою, ніж рішення, нав’язане судом.
Аліменти це не лише про скільки платити.
Питання аліментів одне з найконфліктніших, з якими я працюю. Один із батьків вимагає більшу суму, інший вважає її необґрунтованою і розмова швидко заходить у глухий кут.
У медіації можна говорити ширше: не тільки про суму, а й про способи її отримання, розтермінування, чи потрібні дитині (дітям) кошти на навчання, медичні потреби, гуртки, відпочинок. Тоді переговори спрямовані не на те, щоб хтось віддав/стягнув більше, а на те, як реально забезпечити потреби дитини (дітей) і зробити домовленості зрозумілими для обох батьків.
А що з поділом майна?
Поділ майна після розлучення теж часто перетворюється на окрему війну адже йде мова про  квартиру, автомобіль, будинок, бізнес, банківські кошти. За кожним об’єктом стоїть своя історія.
У суді сторони подають вимоги, докази, експертні оцінки і чекають рішення. У медіації простору для пошуку рішення значно більше. Замість кому дістанеться автомобіль можна одразу обговорити: хто ним фактично користуватиметься, хто сплачуватиме залишок кредиту і як компенсувати частку другого з подружжя. Тобто йдеться не лише про юридичні права, а й про реальні інтереси обох сторін.
До речі медіацію можна проводити одночасно із розглядом справи в суді і я це кажу клієнтам, які приходять уже з відкритою справою. Закон України «Про медіацію» прямо передбачає таку можливість не лише до звернення до суду, а й під час судового провадження.
Тому подання позову не означає, що можливість домовитися втрачена. Часто саме після початку судового процесу люди починають реальніше оцінювати, скільки часу, коштів і нервів забере подальша боротьба і от тоді медіація стає особливо доречною.
Головна різниця між медіацією і судом у тому, хто приймає рішення. У суді рішення приймає суд, у медіації самі сторони.
Медіація ґрунтується на добровільності, конфіденційності, нейтральності медіатора. Сторони самі визначають, які питання обговорювати і які варіанти врегулювання розглядати. Тому я завжди пояснюю клієнтам: медіація  це зовсім інша модель вирішення конфлікту.
Поширений страх із яким приходять клієнти це чи медіація про те, щоб відмовитися від своїх законних інтересів заради миру. Навпаки: перед переговорами важливо чітко розуміти свої права, можливості та ризики.
Саме тому я поєдную ролі адвоката і медіатора і вважаю це перевагою, а не суперечністю. Як адвокат я допомагаю клієнту оцінити правову ситуацію та наслідки різних рішень. Як медіатор веду переговори між сторонами, дотримуючись нейтральності: закон прямо забороняє медіатору одночасно бути представником чи захисником однієї зі сторін у тому самому спорі. Це поєднання дає клієнту повнішу картину і юридичну, і переговорну.
тому За моїм досвідом, медіацію варто розглянути, якщо:
подружжя готове хоча б частково вести діалог;
є діти, і батьки хочуть зберегти нормальні стосунки з ними обома;
потрібно вирішити кілька пов’язаних питань одночасно;
важлива конфіденційність;
сторони хочуть самі контролювати результат, а не отримати готове рішення.
При цьому медіація завжди добровільна – нікого не можна примусити ні до участі в ній, ні до домовленості.
Розірвання шлюбу це юридичне припинення подружніх відносин. Але якщо є діти, спільне майно чи інші спільні питання, життя після розлучення продовжується.
За роки практики я переконалась: іноді найкращий результат не перемога одного з подружжя над іншим, а домовленість, яка дозволяє обом рухатися далі. Медіація не скасовує право на судовий захист, вона дає ще одну можливість спробувати домовитися самостійно, до того як останнє слово скаже суд.
Якщо ви зараз перебуваєте у процесі розлучення і не можете домовитися щодо дітей, аліментів чи майна, зв’яжіться зі мною для консультації. Разом ми оцінимо, який шлях врегулювання судовий, медіація чи їх поєднання буде найдоцільнішим саме у вашій ситуації.

Посилання скопійовано